Склопакети

Склопакет один з найважливіших елементів вікна, що займає в середньому не менше 80% від площі готового виробу, саме він формує, якими теплофізичними характеристиками володітиме кінцевий продукт.

Тому при виборі вікон і дверей основний упор слід робити саме на оптимальний вибір склопакета. За новим будівельним нормам застосування стандартного однокамерного склопакета в склінні житлових приміщень не представляється можливим через його високої теплопередачі. Виходячи з цього його застосування найбільш обґрунтованим буде у внутрішніх перегородках (для збільшення звукоізоляції), або як другий бар’єр з віконних конструкцій (наприклад в балконному блоці при заскленій і утепленій лоджії). При застосуванні звичайного однокамерного склопакета в житлових приміщеннях, при зниженні температури і відсутності достатньої вентиляції, буде виникати сильне виділення конденсату і як апогей цього процесу випадання криги на внутрішній поверхні скла. Це ми розглянули процес з естетичної точки зору, а якщо з економічної, то це призводить до додаткових витрат на опалення і кондиціонування. А при нинішньому збільшенні ціни на енергоносії і електрику, і при більш господарському підході до їх використання, стає дуже актуально застосування енергозберігаючих склопакетів. При їх виробництві застосовують такі основні технології:

1) Збільшення кількості стекол в склопакеті з двох до трьох і навіть чотирьох. При цьому опір теплопередачі склопакета збільшується, мало не на п’ятдесят відсотків. Але у цього методу в якості мінусів можна відзначити збільшення ваги конструкції, куди встановлений склопакет і як наслідок – велике навантаження на елементи фурнітури і їх прискорений знос, а також збільшення затінення приміщення і більш низьку ефективність методу при збільшенні стекол в склопакеті понад трьох.

2) Застосування спеціальних стекол з низькоемісійним покриттями. Цей напрямок одне з найбільш перспективних, так як можливо без збільшення ваги конструкції домагатися високого опору теплопередачі. Як мінуси можемо відзначити досить високу вартість фірмового скла, збільшення коефіцієнта затінення, а також, що при виготовленні склопакетів з даних стекол важливо щоб виробник ретельно дотримувався вимог за способом зберігання та правильності їх складання та розміщення.

3) Наповнення склопакета інертними газами, наприклад, аргоном. Цей спосіб менш ефективний, ніж попередні, але він досить не дорогий у виконанні і в основному використовується як допоміжний при виготовленні склопакетів за першими двома технологіями. Мінусом даного методу є зменшення створюваного ним ефекту, за рахунок поступового виходу інертного газу зі склопакета і заміна його на звичайне повітря. Але цей процес носить уповільнений характер і ефект від наявності інертного газу в склопакеті зберігається від 3 до 7-ми років.

Склопакети, які ми застосовуємо відповідають ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99), який визначає такі основні вимоги:

Також можливе виготовлення виробів з гнутими склопакетами, триплексом, тонованим в масі склом.

Оптимальне вікно.

Таблиця розрахунку приведеного опору теплопередачі при зміні склопакета і типу профілю.

З даної таблиці можна зробити висновок, що оптимальним з точки зору зменшення теплових втрат через світлопрозорі конструкції і фінансових вкладень, буде шлях застосування більш досконалих склопакетів, при використанні звичайних трикамерних профілів.

Поділитися посиланням: